Максим Старцев: «Прикро, що рекорд перервав одноклубник»

Виїзна «суха» серія голкіпера «Волині» Максима Старцева, що тривала 904 хвилини, завершилася. Рекордний результат чемпіонатів України, що бере свій початок ще з часів його виступів за «Таврію», вклався в неповних три роки. Обірвалося досягнення 33-річного Старцева в минулу п'ятницю у Донецьку, де його нинішня команда поступилася «Шахтарю».

- Про те, що поєдинок на "Донбас Арені" став для вас історичним, були в курсі?

- Безумовно, я знав про свою «суху» серію. Як і розумів, що в поєдинку з чемпіоном вона може обірватися. Тим не менш, налаштовувався на те, щоб продовжити її якомога довше.

- До того ж жаль, що її вам допоміг перервати аж ніяк не хтось із гравців «Шахтаря», а «своя» людина – Олег Шандрук.

- (Сміється). З одного боку, мені прикро, що ми автоголом підсобили гірникам, а з іншого є прикре почуття, що рекорд перервав одноклубник. Але нічого не поробиш, у футболі ж всяке трапляється.

- Шандруку від вас на горіхи дісталося?

- Ні. На цю тему ми в команді лише жартуємо. Я чудово розумію, що в спорті всі рекорди рано чи пізно перериваються і поліпшуються новими людьми. Але як би там не було, а 904 «сухі» хвилини таки досягнення, і як мені здається, побити його комусь із моїх колег вдасться не скоро.

- З Олександром Шовковським, рекорд якого ви перевершили, підтримуєте стосунки?

- Ми з ним хоч і не зідзвонюємося, однак при зустрічі завжди спілкуємося. Із Сашком знайомі ще з тих пір, коли я залучався до збірної України. Під час тренувань він завжди ділився зі мною досвідом, підказував.

- У «Волині» ви з'явилися влітку минулого року. Що найбільше запам'яталося за цей час?

- Вважаю, кращі матчі у складі луцького клубу в мене попереду. А поки запам'ятався хіба що виїзний поєдинок з «Чорноморцем», в якому мені вдалося парирувати удар з 11-метрової позначки, відіграти на «нуль» і допомогти своїй команді перемогти – 2:0. Той матч став однією зі складових частин моєї рекордної серії.

- До речі, про пенальті. При пробитті у ваші ворота одинадцятиметрового ви зазвичай застосовуєте один і той же метод заочної боротьби з опонентом або ж покладаєтеся на інтуїцію?

- Розраховую на інтуїцію. Я намагаюся вивчати стиль пробиття гравцями команди-суперниці, особливо якщо це стосується штатних пенальтистів. Якщо ж манера того чи іншого футболіста не знайома, то покладаюся на шосте відчуття. Одне можу сказати: при виконанні одинадцятиметрового однаково себе в «рамці» ніколи не веду.

- Майстерність футболіста росте пропорційно віку. До категорії досвідчених виконавців ви себе відносите? - Якщо чесно, то ні. Мені здається, що я ще молодий (посміхається)...

- У вашій української кар'єрі значиться п'ять клубів вищої ліги. Не набридло колесити туди-сюди?

- Я не вважаю, що поміняв аж надто багато клубів. П'ять – це ніщо в порівнянні з деякими футболістами, що встигли пограти за куди більшу кількість команд. Раніше я мріяв все життя провести в «Дніпрі» і нікуди з Дніпропетровська не їхати. Але життя далеко не завжди складається так, як ти хочеш. Хто міг припустити, що коли я перейду в «Таврію», ми разом з кримською командою виграємо Кубок України?

В «Дніпрі» ж з 1998-го – року моєї появи в команді – найвищим досягненням було лише третє місце. Однак я впевнений, що рано чи пізно мої колишні клуби – і той же «Дніпро», і «Металіст», неодмінно доб'ються серйозних успіхів – виграють або Кубок України або чемпіонське звання. Обидві команди зараз додали у грі і демонструють хороший футбол.

- У воротарському мистецтві для вас які-небудь секрети ще залишилися?

- Звичайно. Є ще над чим працювати і чому вчитися. Адже як відомо, досконалості немає межі.

- Після тренувань шліфувати майстерність часто залишаєтеся?

- Постійно. Це повелося в мене ще з часів виступів у «Дніпрі». Пам'ятається, тренер дніпропетровського дубля Микола Федоренко прищеплював нам, молодим футболістам, такий підхід до роботи. Його я і використовую досі.

- У період кар'єри вам доводилося виступати під керівництвом багатьох фахівців. Конспекти ще не почали вести?

- Веду. По закінченні кар’єри маю намір бути тренером воротарів. Мені подобається ця справа. Коли в мене були травми, нерідко допомагав наставникам тренувати своїх колег по амплуа. Так було в дублях «Дніпра» і «Таврії».

- На що здатна «Волинь» у нинішньому сезоні?

- Коли я влітку переходив у луцький клуб, перед ним ставилося завдання завоювати одну з путівок у Лігу Європи. З цією метою у «Волинь» були запрошені кваліфіковані футболісти, які зуміли гармонійно влитися в колектив і стати боєздатної командою. За підсумками осінньої частини сезону ми посідали сьоме місце, від якого до заповітної мети не так вже й далеко.

Якби в період зимового антракту «Волині» вдалося підсилитися, то наші шанси в боротьбі за єврокубкову путівку були б досить високі. Тим не менш, битися за максимальний результат маємо намір у кожному матчі.

У поточному сезоні у нас ще нічого не втрачено. При впевненій грі, високої результативності та вдалому розкладі у весняних матчах можна буде розраховувати на гідне місце в таблиці. Хоча знаю: «Волині» буде важко.

- Кілька днів тому в ряді ЗМІ з'явилося повідомлення, посіяти тривогу у вболівальників за долю «Волині». Мовляв, її матеріальне становище може змінитися не в кращу сторону. Вам щось з цього приводу відомо?

- На зборах, які відбулися день тому нас запевнили, що жодних хмар над «Волинню» немає. Клуб як функціонував, так і буде функціонувати, а наявні перед футболістами незначні заборгованості будуть погашені. Що ж до згаданої вами інформації, то вона стала для нас повною несподіванкою. До речі, члени нашої команди також дізналися про неї з Інтернету.

- У донецькому матчі вам довелося достроково залишити поле. Травма серйозна?

- На щастя, ні. Все нормально. А попросити заміну в грі з «Шахтарем» довелося після невдалого приземлення, в результаті якого в бічній частині колінного суглоба «защипнулися». З'явилася слабкість у нозі – я не міг ані вибити м'яч, ані відштовхнутися від газону. Потім, слава Богу, все стало на місце. Вже на наступний день ніяких болів у мене не було. Тепер готуюся до чергового матчу з «Динамо».

"Спорт-Експрес в Україні"