Чемпіонат України. 8-й тур. "Волинь" - "Металіст" Харків 2:1

Безпосередньо за півгодини до матчу «Волинь» залишилася без Рамона Лопеса, який відчув рецидив ушкодження на розминці. Довелося проводити технічну заміну і з запасу в «основу» було заявлено Олега Шандрука. Він зіграв ліворуч в обороні, а відповідно Олександр Насонов, який мав грати замість дискваліфікованого Занєва, перейшов на правий фланг півзахисту. Мирон Маркевич хоч і не привіз до Луцька Тайсона, але міг розраховувати на свою ударну атакуючу четвірку – Сосу, Вілліана, Крістальдо, Хав’єра.

Команди розпочали дуже обережно. Швидкості були повільні, а команди грали у «стоячий» футбол без моментів. Утім, було видно, що лучани не злякалися суперників і вперше натяк на небезпеку біля воріт Літовченка з’явився на 15-й хвилині – це був навіс із штрафного. До цього лучани встигли тричі подати кутовий, а Суботич на швидкості не зумів добре пробити після скидки Бікфалві. І тут «Металіст» провів зразкову контратаку. Екс-лучанин Шарпар зряче віддав вправо на Вілліана, а той пробив точно у дальній кут воріт Літовченка – 0:1.

Але вже за дві хвилини «Волинь» відігралася – Шандрук заробив штрафний на куті карного майданчика «Металіста». Пробивати готувався Ерік Бікфалві. Горяїнов вирішив гадати, як проб’є хавбек «Волині», зробив крок праворуч, вважаючи, що Ерік пробиватиме у ближній кут. А Бікфалві, як з гармати, «бахнув» майже по середині – 1:1!

«Волинь» не «сіла» в оборону, а зіграла у ці хвилини у відкритий футбол. Сергія Пилипчука вивели на 32-й хвилині у чистий вихід сам на сам із Горяъновим, але сил на удар у хавбека забракло. У відповідь у володіннях Літовченка запалала «пожежа», яку «загасив» невдалими діями Фініньо.

З ніг на голову матч перевернула 39-а хвилина. Пилипчук промчав лівим флангом і класно подав на дальній кут воротарського – захисники, і кіпер такої різкості не очікували. Тому Даніель Суботич головою увігнав м’яча у ворота ударом головою із шести метрів – 2:1! Взагалі, Даніелю вдався матч – він чіплявся за м’яча, прикривав його корпусом, заробляв штрафні на собі. А у найнебезпечніші моменти гранітною скелею на шляху харків’ян поставав Сергій Сімінін.

До кінця тайму «Металіст» кілька разів таки вмикав п’яту передачу і починав «танці-каруселі» біля штрафного майданчика «Волині». Але до стовідсоткової небезпеки справа не дійшла.

Другу половину гри команди почали знову на невисоких швидкостях. Невисокий темп зірвав момент Ілієва. Бікфалві подав кутовий, а болгарин був першим на підборі і без опіки захисників примудрився «пальнути» по «горобцям» із 13-ти метрів. У відповідь дальню штангу невдало замикав Хав’єр. І майже відразу Ванче Шиков здивував – спіткнувся в оточенні двох «металістів» і тільки відчайдушний стрибок Ілієва підстрахував лучан.

Останні двадцять хвилин перетворилися в інфарктно-інсультну боротьбу – гру на зустрічних курсах. Суботич заледве не обікрав Папу Гуйє, але той в останній момент виправив свою секундну розслабленість. Сімініну, Пилипчуку і Ізворану кілька разів вдавалися контрвипади, які, втім, не добігали логічного завершення. Нервувати трибуни змусили удари Лисенка – в дотик після прострілу Соси і Марлоса – з десяти метрів. У першому випадку виручив Літовченко, у другому – Шиков, який безстрашно кинувся в ноги супернику.

В останню десятихвилинку гості створили кволу подобу штурму, яку гасили контрвипадами господарі. І саме «Волинь» була ближчою до третього голу, ніж «Металіст» до другого.

Євгену Павлову та Саші Стевичу ще довго будуть пригадуватися їхні моменти в останні хвилини поєдинку. Павлова вивів на порожні ворота Ізворану, який з останніх сил здійснив слаломний рейд центром поля і лівим флангом. Женя не влучив по м’ячу… Стевича ж вивели у чистий вихід на ворота, серб увійшов в штрафний майданчик, зиркнув на Горяїнова пробив у ближній кут і… не влучив.

П’ять останніх хвилин, які додав до матчу арбітр, здалися трибунам і гравцям «Волині» годинами. Тим бурхливішою була наша радість! Перемога 2:1 і лучани у піднесеному настрої відправляється на короткі канікули перед осіннім циклом матчів.