Як змінилася «Волинь»? Думка ЗМІ

У грудні саме час перевести подих й осмислити, що трапилося із «Волинню» у минулому році, першій половині сезону. Зіграно половину матчів чемпіонату 2014-2015 рр. й загальні тенденції у грі команди викристалізувалися.

Поділитися своїми думками про виступи «Волині» у 2014 році клубна прес-служба попросила Ігоря Семйона (UA-Football), Артема Франкова (головного редактора журналу «Футбол»), Сергія Талимончика (заввідділу Прем`єрліги у газеті «Український футбол»), Володимира Звєрова (головний редактор програми «ПРО Футбол» (канал «2+2»).

Отож, ми запитали у журналістів:

Чи закономірне турнірне розташування Волині після 1-ї частини чемпіонату?

«Закономірно, що Волинь знаходиться серед групи команд, які борються за Лігу Європи. У цій боротьбі ще буде багато перестановок в турнірній таблиці впродовж другої половини чемпіонату», - думка головреда програми «Про Футбол».

Ігор Семйон вважає, що з тими ж таки «Олімпіком», «Зорею» та й навіть «Металістом» «Волинь» за умови збереження складу і фінансового благополуччя, може боротися за вищі позиції. «Також важливо не втратити стабільності в боротьбі з аутсайдерами та середняками (тобто, прямими конкурентами) і не боятися протистояти грандам. Поки що «Волині» важко даються матчі з топ-командами», - відповідає оглядач UA-Football.

«Считаю, что «Волынь» при несколько большем везении и реализации своих возможностей вполне могла бы располагаться на четвертом месте. Выше - объективно нет», - вважає Артем Франков.

Подібна думка й у Сергія Талимончика із «Українського футболу»: «Волинь» повинна би бути вище. Чудово грала з Дніпром, переважала срібного призера, але поступилася, На останніх хвилинах втратила очки у Полтаві, могла розраховувати на більше з «Металістом». На мій погляд, волиняни показували, мабуть, найбільш видовищний футбол з-поміж усіх клубів премєр-ліги і заслужили бути у верхній частині таблиці.

Чи вплинули на успіхи Волині фарт та організаційні зміни в більшості команд УПЛ?

«Думаю, ці фактори не є визначальними», - каже Володимир Звєров. – «Що вважати фантом - кількість влучань у ворота, а не в стійку, кількість відскоків у правильному напрямку? Такий фарт не проаналізує ніхто. Щодо організаційних змін, то більшість команд, які переїхали на нову територію, і відповідно, зазнали оргзмін так само перебувають у зоні 4-10 місць».

Оглядач UA-Football, відповідаючи на запитання, зазначає, що неправильно успіхи «Волині» пов'язувати виключно із проблемами у більшості команд або тим більше з фартом. «Фарт потрібно заслужити і потрібно вміти користуватися зі сприятливих умов. «Волинь» додала в першу чергу в зрілості і осмисленості. Тобто, в першій частині поточного чемпіонату лучани доволі впевнено виглядали в боротьбі з аутсайдерами та середняками, звівши втрати «своїх» очок до мінімуму. Така стабільність відразу дала свої плоди, хоча, вважаю, це ще не максимум можливостей луцької команди», - пише Семйон. **

"Волынь" показывала достаточно взрослую игру при довольно стабильном составе, выгодно выделяясь этим на фоне многих других клубов - и это после всех финансовых сложностей "переходного периода", сложностей, которые, я так понимаю и трижды плюю через левое плечо, могут вернуться в любой момент (почти все под кризисом ходим). Да, уровень чемпионата серьезно упал, и поправку на это нужно делать обязательно. Но и о своих достоинствах не забывать!», - відповідає клубній прес-службі головред «Футболу».

Талимончик із «Українського футболу» вважає, що організаційні питання вплинули на всіх учасників чемпіонату. «Але в Луцьку навіть у скрутний час змогли створити серйозний колектив. Не в останню чергу завдяки Віталію Кварцяному», - вважає заввідділу Прем`єр-ліги одного із найповажніших українських видань.

У чому суть змін гри команди?

«Віталій Кварцяний стабілізував основний склад і це відразу дало свої плоди. На літньо-осінньому відрізку чемпіонату (особливо в другій його частині) ми бачили у «Волині» стабільну основу, до якої вносилися тільки точкові зміни. Виробилися певні ігрові зв’язки, виділилися лідери. Завдяки індивідуальній майстерності окремих виконавців (Матея, Еріка, Кобахідзе) «Волинь» стала краще контролювати м'яч, що допомагає в атаках мати не один якийсь прямолінійний варіант розвитку наступу, а кілька варіантів. Але дуже часто лучанам бракувало швидкості, що змушувало знову і знову згадувати про Мішеля Бабатунде», - вважає Ігор Семйон із UA-Football.

Його підтримує і Артем Франков: «Мне кажется, очень важна достигнутая стабильность - настоящими лидерами команды стали Эрик, Матей, Мемешев, которые способны порвать почти кого угодно в Премьер-лиге. Могу предположить, что психология в наше время - пресловутая уверенность в завтрашнем дне - важнее, чем любые тактические изыскания. Ну а кадры, как известно, решают если не все, то многое».

Володимиру Зверову із «2+2» найбільше подобається новий стиль роботи центральних півзахисників і те, як півзахисники його витримують. «Говорю, звичайно ж, про Бабенка в Федорчука, функції яких не обмежуються на традиційному руйнуванні. Для мене вони - одне з уособлення нової Волині, яка у матчах проти більшості команд більше створює, аніж руйнує, швидко працює з мячем. Тієї Волині, яка грає більше низом. Дожили і до такого!» - вважає Волоидмир.

Наскільки Кварцяному вдалося замінити центральну вісь команди?

«Стабільність Федорчука, Бабенка і Матея – це добре. Віталій Кварцяний знайшов хорошу формулу побудови своєї команди. Згадайте, скільки гравців пробувалися в тій же опорній зоні: і Матей, і Ерік, і Шабанов. А минулого сезону були навіть експерименти з Немчаніновим. Але саме Бабенко з Федорчуком (Валерію, до слова, Кварцяний також не відразу знайшов місце, пробуючи футболіста то в центрі поля, то на фланзі) сформували цупкий, монолітний кулак в центрі поля, який не дозволяє команді «розтягуватися» і дарувати супернику простір» - це думка оглядача UA-FootballІгоря Семйона.

Артем Франков у цьому сенсі зазначає, що «Кварцяному удается все - ему покорны любые кадровые чудеса, которые прежде всего выражаются в выводе на уровень УПЛ (хотя бы) довольно малоизвестных или потерявшихся футболистов. В этом плане рядом с ВВК сложно кого-то поставить!»

Сергій Талимончик із «Українського футболу», коментуючи зміни у центральній зоні команди, також вважає, що позитивна в цілому гра цієї ланки – заслуга тренера: «Його (Кварцяного) небайдужість передається підопічним, які стараються показувати повну самовіддачі в кожному матчі».

Чи залежить гра Волині від орендованих виконавців і хто зможе замінити їх у випадку повернення до Дніпра?

«Конечно, зависит, куда ж деваться от этого - три «днепровца» в основе... В принципе, слишком волноваться не стоит: во-первых, вряд ли они так уж срочно понадобятся «Днепру» (разве что в режиме провести сбор, что помешает подготовке «Волыни» ко второй части сезона), во-вторых, Кварцяный все равно придумает, кем их заменить - лишь бы в руках у него все-таки был достаточно стабильный бюджет. Другой вопрос, что любые перемены имеют свойство занимать определенное время и оборачиваться потерями» - міркує Франков із «Футболу».

UA-Football відзначає, що ймовірна втрата (якщо вона відбудеться) Бабенко, Кобахідзе і Федорчука стане проблемою. «Віталію Кварцяному знову доведеться якийсь час витратити на перебудову, на пошук нових кандидатів, на вироблення оптимальної моделі.Зазначимо, що внутрішніх резервів, аби компенсувати такі втрати, навряд чи вистачить. Скажімо, якщо заміною Кобахідзе міг би стати то й же Задерецький (має ж він коли-небудь досягнути зрілості), то рівнозначних Бабенку та Федорчуку за рівнем майстерності виконавців у нинішньому складі «Волині» немає, тому доведеться або знову орендувати, або ж шукати в Першій чи Другій лізі. Втім, для луцького клубу – це рідко коли було проблемою», - коментує Ігор Семйон.

Сергій Талимончик з «УФ» навпаки не панікує: На мій погляд, таких основних гравців як Бабенко і Кобахідзе тренерський штаб може спокійно замінити, а от Федорчук став спражньою знахідкою для команди. Цей футболіст, на мій погляд, має стрижень, він непоступливий у боротьбі і без нього було би тяжко. Але незамінних, як відомо, не існує. Головне, аби в команди було стабільне фінансування».