Анатолій Демяненко: «Із Сьоміним знайомі з Радянських часів»

Одним з центральних матчів 5-го туру, безсумнівно, стане поєдинок в Києві, де «Динамо» зустрінеться з луцькою «Волинню». Головний тренер «Волині» став черговим героєм рубрики «Тайм-Аут» газети «Спорт-Експрес в Україні», відповівши на питання, більшість з яких не мають відношення до футболу.

- Чи є у футболі секрети, які ви не пізнали?

- Напевно, є. Футбол ж не стоїть на місці, а йде вперед, розвивається. Ми, тренери, постійно вчимося, вчимося і ще раз вчимося.

- Якою була ваша перша зарплата в київському «Динамо»?

- Охо-хо! Вже й не пригадаю. У «Динамо» я прийшов в 1979 році, проте яка в мене тоді була зарплата, в пам'яті не залишилося.

- Чи доводилося вам під час перебування гравцем коли-небудь заперечувати головному тренеру?

- Ні. Такого ніколи не було.

- Чию працю на планеті вважаєте найважчою?

- Є багато складних професій – наприклад, підводники, шахтарі. Та й багато інших теж відносяться до такої категорії. Будь-яка праця по-своєму важка.

- В якій країні ви б ні за що не оселилися б?

- Навіть не знаю ... Напевно, десь у Африці.

- Найбільш екзотичне блюдо, яке вам коли-небудь доводилося скуштувати?

- Швидше, до таких я відніс би екзотичні фрукти, які спробував під час відпочинку в Таїланді. Назв їх я, правда, вже й не пам'ятаю. Але дуже смачні! Раніше таких ніколи не зустрічав. В усякому разі, в Україні.

- Що може вас змусити неабияк нервувати?

- Обман.

- У якому виді спорту могли б себе проявити, якби не пішли у футбол?

- Думаю, в хокеї. У дитинстві я любив два види спорту, яким приділяв однакову увагу. Одним з них і був хокей. Ну а іншим, зрозуміло, футбол.

- Чи вдавалося вам зібрати кубик Рубика?

- Ні.

- А пробували?

- Звичайно! Ось тільки терпіння в мене не вистачало – надто довго його збирати.

- На героя якого літературного твору хотіли бути схожим у дитинстві?

- Навіть не знаю. У дитячому віці всі мої думки були пов'язані з футболом, тому про інше я і не думав.

- Давали хоч раз хабар працівникам ДАІ?

- Давав. І не один раз (сміється).

- По якому місту змогли б провести змістовну екскурсію?

- Мабуть, по Києву.

- Який найдорожчий подарунок ви коли-небудь дарували?

- Машину.

- Кому, якщо не секрет?

- Рідній людині.

- У яких ситуаціях найчастіше доводиться вдаватися до ненормативної лексики?

- Це відбувається тоді, коли бачиш несправедливість. От і хочеться все висловити. У футболі це теж нерідко буває.

- Яку рису вашого характеру зі знаком «мінус» відзначають ваші близькі?

- Напевно, довірливість.

- Наскільки просунутим вважаєте себе в комп'ютерах?

- На рівні користувача назвав би його середнім.

- Скажімо, як включити апарат і зайти на той чи інший сайт, ви знаєте?

- Ну, звичайно!

- Які газети виписували в радянські часи?

- У цьому списку, точно пам'ятаю, була «Комсомольска правда». А ще «Труд». Зі спортивних обов'язково виписував «Радянський спорт», «Спортивну газету», тижневик «Футбол-Хокей».

- З ким із політиків з задоволенням провели б день на безлюдному острові?

- (Регоче). Не знаю, не знаю... Напевно, з тим, хто має почуття гумору і з яким ніколи не засумуєш.

- За яких обставин відбулося ваше знайомство з майбутнім опонентом по матчу 5-го туру Юрієм Сьоміним?

- Я його знаю давно, ще з радянських часів. Ми не раз зустрічалися, коли київське «Динамо» грало з його «Локомотивом».

- Що побажали б опонентові напередодні поєдинку з вашою командою?

- Хорошої гри.

В'ячеслав Кульчицький, «Спорт-Експрес в Україні»