"Волинь" — "Динамо-2" 0:1, 31 березня 2007

Звітна гра залишила по собі двояке враження. По-перше, ледве не тотальна перевага волинян в атакуючих діях, здавалося б, рано чи пізно повинна була призвести до голу у ворота гостей, а вийшло навпаки. По-друге, прикро вразила певна закомплексованість луцьких гравців у завершенні атаки - скільки було втрачено майже стовідсоткових нагод відзначитись з-за технічного браку, затягування з вирішальним ударом, потрапляння в офсайд і, зрештою, відвертим нефартом. І, нарешті, досі невирішеною залишається проблема центра півзахисту, через який, як і у минулому домашньому матчі з "Оболонню" розвивалися атаки гостей. Розповідати про всі гострі моменти, котрі трапилися у матчі немає жодного сенсу, оскільки для цього варто було б видати невеличкий посібник по їх нереалізації. В перші десять хвилин суперники перевірили один одного ударами Воронкова та Третяка, а потім ініціатива надовго перейшла до "Волині". Небезпека поблизу та у самому штрафному майданчику динамівців виникала раз за разом, але до втілення переваги у голи справа так і не дійшла. Хоча, до прикладу, Рибковський, який майже всю гру терзав правий фланг киян, тричі бив з кута воротарського, а як наслідок - дві поперечини і потрапляння в Мусіна. Хачериді після стандартів пробивав головою з різних позицій, та і йому не щастило. Навіть удар впритул на останніх хвилинах тайму пройшов над поперечиною. З штрафних обстрілювали позиції киян Донець і Максимюк. На 29-й та 30-й хвилинах з того ж стандарту потужно і чітко пробивав Кінаш - політ м'яча у сантиметрі над поперечиною та надійна гра голкіпера - і голу немає. Каракевич, Алозі і Третяк разів з десять крутили комбінації у штрафному майданчику, та все було марно. Щоправда, на 19-й хвилині Каракевич та Алозі спільними зусиллями, відгукнувшись на пас із своєї половини поля, вийшли на воротаря і після удару першого м'яч таки затріпотів у сітці воріт, але... боковий арбітр ще в момент пасу затріпотів прапорцем - офсайд. І, нарешті, найбезглуздіша помилка у виконанні волинян трапилася за дві хвилини до перерви. Третяк зліва увірвався в штрафний майданчик, обійшов захисника, дійшов до лицьової та відпасував повз вийшовшого на перехоплення голкіпера вздовж воріт... М'яч котився вздовж лінії сантиметрів за п'ятдесят, а по центру без опіки перебував Каракевич. Що завадило Роману просто підштовхнути шкіряного у ворота - незрозуміло. Після цього Віталій Кварцяний відразу ж замінив "халтурника" на Руслана Майдана. У гостей в першому таймі також було кілька небезпечних нагод, але також безрезультатно. Найцікавішим став дальній удар Олійника по центру в нижній кут воріт, з яким з труднощами, але справився Неділько. По перерві ситуація майже не змінилася. Знову продовжувався обстріл воріт гостей з штрафних, а самі волиняни створювали безліч комбінацій, які самі ж і плюндрували. Алозі, Третяк, Майдан невдало зіграли при виходах сам на сам. Добре старалися Рибковський і Кінаш, але їхні паси у більшості випадків не доходили до адресатів або ж самі партнери розпоряджалися м'ячем не кращим чином. Відповідно, логічним наслідком такої розхлябаності став гол гостей за принципом "не забиваєш...". На 83-й хвилині Ярмоленко, котрий вийшов на заміну, у контратаці пройшов майже до лінії штрафного майданчика і, скориставшись необачним виходом з рамки Неділька, чітко пробив у дальній кут - 0:1. До фінального свистка волиняни хоч і старалися врятувати становище, проте так і не змогли забити хоча б гол.