"Сталь" Дз. — "Волинь" 3:1, 21 вересня 2005

Воістину чорна смуга переслідує "Волинь": що й говорити, адже це вже третя поразка підряд. Найприкріше те, що програли лучани команді нижчого дивізіону, хоча напередодні сезону Віталій Кварцяний всерйоз говорив про фінал Кубка... Не дивно, що наставники виставили на матч найсильніший склад (гру пропускали дискваліфікований Шумахер і начудивший у матчі з "Чорноморцем" Папа Гуйє), з'явилися після травми Джудович і Ковалюк. Ще до перерви "старші за званням" повели в рахунку. Божич вдало виконав штрафний з місця правого напівсереднього, пославши м'яч в обвід стінки. Можливо, лучани повірили в перемогу й зменшили вимогливість до себе. Адже майже відразу після перерви дніпродзержинці зуміли відігратися, а потім і вийти вперед. У першому епізоді грубо помилився Омоко і Ситник гарним ударом в "дев'ятку" відновив рівновагу. А через кілька хвилин у центрі "обрізався" Чеботарь і Візьонку не склало труднощів пробити молодого Неділька, тим більше, що на думку луцької делегації, одержував він м'яч перебуваючи в офсайді. "Волинь" кинулася відіграватися, але "Сталь" грамотно оборонялася, не упускаючи можливості гостро контратакувати. Під завісу матчу одна з них спрацювала. Джудовіч програв верхову дуель Мазяру, і той забив третій м'яч, який поклав кінець всім кубковим амбіціям лучан у цьому сезоні.