"Шахтар" — "Волинь" 2:0, 19 листопада 2005

Матч розпочався з атак футболістів "Шахтаря", котрі на правах господарів з перших секунд захопили ініціативу у свої руки. Волиняни ж спочатку виглядали якось невпевнено чи то призвичаюючись до газону, чи до гри суперника, але нічого конструктивного у ці хвилини їм створити не вдавалося. А от господарі використали ледве не перший свій шанс. На 3-й хвилині наші земляки порушили правила на лівому фланзі, Срна зі штрафного навісив м'яч у штрафний, а Постранський не встиг на перехоплення, внаслідок чого Бєлік без перешкод вгатив шкіряного у сітку воріт "Волині". Після гола донеччани продовжували атакувати й створили ще кілька гострих моментів, проте тут Постранський діяв безпомилково. Загалом, найбільші проблеми у "Волині" протягом усього тайму виникали зліва, де у захисті діяв Володимир Ковалюк, хоча помилками в обороні грішили й інші гравці. На 9-й хвилині лучанам вдалося створити чи не найгостріший момент у першій половині гри - Сачко вискочив сам на сам з Шутковим і з кількох метрів пробив у правий кут. На жаль, голкіпер відбив м'яч ногою, а після добивання Ряхна шкіряний пролетів поруч із хрестовиною. Надалі продовжувались атаки "Шахтаря", котрі ледве встигали ліквідовувати захисники й Постранський. Віталій зумів потягнути потужні удари Бєліка та Брандау й взагалі діяв на максимумі своїх можливостей. Ближче до середини тайму волинянам вдалося таки перевести гру у середину поля, звідки у жорсткому стилі вони намагалися організовувати атаки на ворота господарів. Проте, окрім кількох кутових та небезпечних навісів у штрафну створити так нічого й невдалося - захисники господарів чітко й безпомилково прикрили обох волинських форвардів Сачка й Пищура. Негативом стало те, що за цей час лучани нахапали купу жовтих карток й кожен наступний фол з їхнього боку змушував побоюватися "червоного світла" з боку Василя Мельничука. Донеччани ж продовжували гнути свою лінію - могли забивати Бєлік й Агахова. Проте в першому випадку нападник гірників з кількох метрів у сукупченні гравців обох команд пробив вище, а вихід другого на побачення з Постранським завершився перемогою луцького голкіпера - удар "Джулії" він відбив ногами. Здавалося, що перший тайм так і закінчиться з мінімальною перевагою "Шахтаря", проте сталося навпаки. Наші захисники вкотре випустили з поля зору Матузалема й той, перебуваючи у воротарському майдансику прийняв м'яч, обробив його й чітко пробив - 2:0. За час що залишався до свистка ще раз міг відзначитися Агахова, а удар Срни з штрафного був неточним. Моральна "підкачка", котру в перерві провів Віталій Кварцяний дала свої результати - з перших хвилин другого тайму лучани почали діяти більш чітко у захисті й додали швидкості у центрі поля. Як наслідок - їм вдалося кілька разів потурбувати своїх суперників, але ні кутові, ні дальні удари особливої небезпеки не становили. Хвилин через десять донеччани вирішили не ризикувати й посилили натиск на ворота волинян. Й знову Віталію Постранському довелося демонструвати як треба грати на перехопленні, як тягати м'ячі з "дев'яток" після ударів Елан та як перехоплювати небезпечні простріли. Особливо дошкуляли обороні "Волині" Агахова та Фернандиньйо, але це був відверто не їх вечір - Омоко хоча й ризиковано, але справлявся з постіними небезпечними випадами господарів. Таким чином пройшов майже весь тайм - гірники атакували, волиняни відбивалися й намагалися створити щось самі. Однак, якщо дотягнути м'яча до штрафного майданчика суперників їм ще вдавалося, то завдати завершального удару - ніяк. І хоча постійні навіси і простріли в штрафний й були готові заевршувати Сачко і Пищур, але впевнена гра захинсиків "Шахтаря" зводила нанівець усі зусилля. Врешті, на останніх хвилинах наші земляки вирішили йти ва-банк й створили кілька сприятливих нагодя для взяття воріт. На 85-й хвилині Сачко увірвався в штрафний майданчик, пройшов двох захисників, обвів Шуткова, котрий вийшов на перехоплення, але випустив м'яч за лінію поля. А вже в доданий час Гуйє зліва вдарив по центру воріт майже з лінії штрафного - надійно зіграв Шутков, потім після кутового бив Сачко, але несильно і знову шкіряного забрав голкіпер. Фінальний свисток арбітра зафіксував закономірну по суті перемогу господарів 2:0.