"Іллічівець" — "Волинь" 1:1, 21 серпня 2005

Матчі між маріупольським "Іллічівцем" та "Волинню" завжди виходили цікавими для глядачів. Маса гольових моментів, безкомпромісна боротьба на полі - ось головні атрибути зустрічей цих команд. Чергова гра, в якій перед обома суперниками стояло завдання перемогти, виключенням не стала… Маріупольці захопили ініціативу з перших хвилин зустрічі й зі свіжими силами пішли на ворота лучан. Чудові моменти для взяття воріт Віталія Постранського наприкінці першої п'ятнадцятихвилинки втратили Сергій Грибанов та Олег Мазуренко. Спочатку Сергій, вийшовши сам на сам з воротарем, не зумів переграти досвідченого голкіпера, а після подачі кутового пробив головою вище воріт. Мазуренко ж завдав непоганого удару з кута штрафного волинян, але м'яч просвистів поруч зі штангою. "Волинь" до цього часу зуміла огризнутися лише раз, коли після удару Василя Сачка воротар маріупольців Ігор Шуховцев на лінії воріт накрив м'яч. "Іллічівець" продовжував пресингувати. Й надалі активними були Грибанов, Мазуренко, Конюшенко. Варто відзначити також безліч офсайдів у азовців, до яких більшою мірою причетні й луцькі футболісти, які намагалися потрапити "в потрібний час в потрібне місце". Не дивно, що побоюючись знову потрапити в "пастку", маріупольські гравці іноді зупинялися по дорозі до воріт "Волині". Стримавши стартовий натиск, кінцівку першого тайму команди провели переважно в центрі поля й, відповідно, на табло так і залишились горіти "нулі". Друга половина зустрічі пройшла в більш високому темпі. У першу чергу, це заслуга саме "Волині", футболісти якої, нарешті, змогли зачепитися за м'яч, і частенько його контролювали. Однак, дебют знову був за маріупольцями. Добрі, але нереалізовані моменти значаться на рахунку Цихмейструка, Гая, Грибанова. Власне кажучи, останні двоє й були причетні до першого голу в матчі. Сергій пройшов по флангу і пробив по воротах, але його удар парирував захисник, вибивши м'яч на кутовий. Мазуренко виконав подачу точнісінько на Олексія Гая, який в падінні головою відкрив рахунок. Забитому голу Олексій так зрадів, що зніс прапорець на кутовій позначці! Після того, як маріупольці повели в рахунку, вони дещо збавили оберти, дозволивши активніше діяти гостям. Першим насмілився увійти в штрафний "Іллічівця" Володимир Гащин, який залишив позаду трійку захисників, і пробив по воротам Шуховцева. М'яч по дорозі до воріт "знайшов" ногу Володимира Яксманицького й "пожежа" швидко згасла. Лучани продовжували тиснути, й заробили право на кутовий. Після подачі, Гуйє пробив головою, та м'яч потрапив у поперечину і знову відскочив у поле. Не встигли маріупольці полегшено здихнути, як Василь Сачко тут же відправив м'яч у сітку воріт Шуховцева. Один-один. До цього часу Іван Балан замінив Грибанова на Левигу, а Дмитра Єсина на Пуканича. Ці заміни не внесли у гру господарів пожвавлення, якого їм так не вистачало в останні хвилини гри. Відносно Левиги, то він тільки набирає форму, і йому потрібно ще трішки часу, щоб повернутися до колишніх кондицій. Що явно кидалося в очі, то це його швидкість, але цього для успіху було мало. Можливо, будь рядом Півненко, з яким Левига непогано виглядав напередодні в матчі дублерів, переможний гол господарям все же вдалося б провести, але, Левизі довелося самому проходити луцьких захисників, що до підсумкового успіху, на щастя, так і не призвело. Що ж стосується завершальних штурмів обох команд, то варто відмітити чотири поспіль кутових від "Волині". Але стандартами лучани скористатися не зуміли. У маріупольців запам'ятався удар Андрія Конюшенка зі штрафного, та м'яч пройшов вище. У підсумку - бойова нічия, яка, на думку маріупольських вболівальників, була більше на руку гостям, і аж ніяк не в "плюс" господарям. За матеріалами UA-Футбол.com