"Волинь" — "Закарпаття" 3:0, 1 березня 2005

Зголоднілі до футболу волинські вболівальники з нетерпінням очікували перший матч улюбленої команди після тривалої зимової перерви. Хоча на стадіон цього морозного вечора насмілились прийти найвідданіші, а таких виявилось трохи більше трьох тисяч. Зважаючи на не надто великі зміни у складі команди Віталій Кврцяний з перших хвилин кинув у бій одразу трьох новачків. Так, Володимиру Ковалюку дістався лівий фланг захисту, а Сергій Нагорняк та Марко Девіч зайняли свої позиції у півзахисті, перший з них - у центрі, другий - на правому фланзі. Разом із стартовим свистком арбітра матчу, господарі, як і годиться, пішли в атаку. Гості ж, які приїхали до Луцька здобути бодай нічию, обрали сугубо захисний варіант гри: масована оборона, що складалася з восьми гравців "Закарпаття", вибивала шкіряну кулю подалі від свого штрафного майданчика, а далі - як доведеться. Так на 5-ій хвилині м'яч несподівано дістався ніким не прикритому нападнику ужгородців Ярошу, але останній, не очікуючи такого перебігу подій, вдарив з-за меж штрафного повз ворота, які захищав Гуменюк. Надалі оборонці "Волині" грали більш уважніше і подібних моментів у гостей не виникало до самого закінчення матчу. Атакувальні дії господарів у першому таймі базувались на вдалих діях балканського тріо у складі Круніча, Трішовіча та Девіча, але слизьке поле не давало можливості повністю проявити найкращі риси кожного з них. Шанс забити першим втратив Трішовіч, після його діагонального удару м'яч пройшов над поперечиною воріт "Закарпаття". Через кілька хвилин такий самий трюк, але вже з правого флангу повторив Сачко, на цей раз ворота ужгородців врятував захисник. Для характеристики тієї гри, яка була протягом більшої частини першого тайму, найкраще підходить вислів - "весняний футбол", адже велика кількість браку допущеного футболістами в сукупності зі станом футбольного газону, зводили нанівець атакувальні потуги обох команд. Крім того перед закінченням першого половини зустрічі ужгородці фізично підсіли, що дало змогу господарям провести ударну п'ятихвилинку, протягом якої було подано чотири кутових та два штрафних. Найнебезпечнішим виявився удав Сачка головою, але Луценко зміг витягнути м'яча з дев'ятки. По перших хвилинах другого тайму можна зробити висновок, що під час перерви у роздягальні "Волині" було спекотно. Луцькі футболісти, прослухавши лекцію від свого тренера, носилися по полю немов заведені, раз за разом створюючи небезпечні моменти біля воріт гостей. Виділявся у ці хвилини ще один дебютант "Волині" - нігерієць Макл Алоїзі, який у перерві замінив інертного Мітіча. А найреальніший момент відкрити рахунок у матчі втратив Василь Сачко, м'яч після його удару вдарився в землю, пролетів повз голкіпера гостей і на лінії воріт потрапив у голову захисника (здається Ільницького), який і виніс його назад у поле. Стримуючи атакувальний порив "Волині" гості валять в своїй штрафній Алоїзі, суперечки з арбітром у таких випадках - це марна трата часу. Вирок взявся виконувати штатний пенальтист команди Вова Гащин, який кількома хвилинами раніше з'явився на футбольному полі. Потужний удар під поперечину запалив на табло рахунок 1:0, а у вболівальників викликав екстаз. Надалі гра перейшла в спокійне русло і головні події розвивалися здебільшого у центрі поля. Декілька разів у відрив від захисників втікав все той же Алоїзі, але майже кожного разу боковий суддя фіксував у нігерійця офсайд. В свою чергу гравці "Закарпаття", з інтервалом у кілька хвилин, двічі пробивали штрафні удари з лівого флангу, проте після навісів у карний майданчик господарів на виходах впевнено діяв Гуменюк. До честі гравців "Волині" в останню десятихвилинку вони не стали тягнути кота за хвоста і чекати на фінальний свисток судді, а знайшли в собі сили щоб атакувати ворота гостей і зробити свою перевагу більш переконливою. Так на 86-ій хвилині Трішович зіграв у стінку з Чеботарем і вийшов до воріт ужгородців, де був не по правилах зупинений футболістом "Закарпаття". Падав то сербський легіонер вже у штрафному майданчику гостей, але суддя чітко показав, що порушення було за 5 сантиметрів до нього. Алєксандару залишалося лише перекинути масовану стінку, що він майстерно і зробив - 2:0. Проходить хвилина і Гащин поборовшись біля кутового прапорця робить простріл з правого флангу у район одинадцятиметрової позначки, де захисники забули Сергія Нагорняка. Ветеран таку зневагу до своєї персони не прощає і доводить рахунок до розгромного. Таким чином, "Волинь" здобуває свою першу перемогу з великим рахунком в чемпіонаті України після повернення до вищої ліги у 2002 році.