Волинь — Динамо 0:1, 25 травня 2005

Про те, що матч буде напруженим свідчило все - необхідність здобуття очок будь-якою ціною висіла й над динамівцями, й над "Волинню", бойовий настрій луцьких гравців, котрі виглядали у звітній грі набагато активнішими й агресивнішими, аніж у попередній зустрічі з "Дніпром", ну й звісно арбітр матчу - Андрій Шандор... Початок матчу був дещо несподіваним - поки кияни налагоджували гру, що було зумовлено певними корективами у складі, котрі провів Йожеф Сабо, намагаючись поберегти кілька ключових виконавців напередодні фіналу Кубка України, волиняни почали потужно пресувати оборону киян, постійно нагнітаючи атмосферу біля воріт Шовковського.. І вже на 7-й хвилині виник стовідсотковий гольовий момент - після стрімкого проходу Трішовіча зліва, м'яч відскочив від голкіпера "Динамо" й потрапив прямо на ногу Крунічу, котрий перебував за кілька метрів від воріт. Браніслав відразу ж потужно пробив, але потрапив у стійку. Буквально через хвилину Папа Гуейє підхопив м'яч після розиграшу кутового вдарив по воротах - якби не самовідданість динамівських захисників, котрі прийняли удар на себе - бути б голу, але... Лучани продовжували гостро атакувати й намагалися за першої-ліпшої нагоди пробити по воротам суперника, проте надто небезпечних моментів вже не виникало. Особливо активним у цей час був Круніч, котрий постійно намагався загострити гру попереду і створював неабиякі проблеми обороні гостей. На 22-й хвилині після зіткнення у центрі поля, зазнав травми Гуейє, котрий не лише відпрацьовував у захисті, але й нерідко підключався до атакуючих дій. Папу довелося замінити на Ковалюка, але безслідно така втрата не пройшла - ефективність роботи лівого флангу дещо знизилася й тягнути лямку довелося Трішовічу. Гості ж оговталися лише у другій половині першого тайму. Більш-менш розібравшись із власними оборонними порядками, вони почали гостро контратакувати. Особливо небезпечним був прорив Белькевича на 33-й хвилині - лише відчайдушний кидок Постранського у ноги супернику дозволив йому ліквідувати загрозу. До речі, Віталій, котрий дебютував у цьому матчі у складі "Волині" справив загалом досить непогане враження і показав себе справжнім майстром гри на виходах. Здавалося б киянам так і не вдасться нічого створити біля воріт лучан, але сталося не так як гадалося - на 36-й хвилині Мілевський відібрав м'яч у Джудовіча, увійшов у штрафний майданчик і прострілив на одинадцятиметрову позначку, де набігав неприкритий Белькевич. Удар останнього був точним і невідпорним - 0:1. Лучани кинулися відіграватися й могли таки досягти бажаного, але удар у Круніча відверто не вийшов і м'яч став здобиччю захисників гостей, а верхову боротьбу у цей момент вигравали лише гості. Динамівці ж, натхненні голом, пішли в атаку більш масовано, але оборона волинян на чолі з Постранським справилася з кількома небезпечними навісами. А от момент, який виник за кілька хвилин до перерви міг дійно закінчитися другим голом - Юссуф випередив захисників, увірвався в штрафний майданчик, прокинув м'яч повз воротаря і "стрибнув" на газон, випрошуючи пенальті. Проте замість очікуваного одинадцятиметрового київський нігерієць побачив перед собою жовту картку за симуляцію. Відповідь лучан була не менш гострою - після помилки оборони гостей на ударну позицію виривався Круніч, але його за межами штрафного збив Шовковський, що вийшов з воріт на перехоплення. Здавалося б - фол останньої наді, воротар збиває суперника перед пустими воротами.... Та іншої думки був Шандор - посваривши для вигляду Олександра, він діловито показав йому жовту картку, хоча більшість фахівців та уболівальників притримувалися думки, що покарання повинно було бути більш суворим. Перший тайм так і закінчився з мінімальною перевагою гостей. Другий тайм знову почався з гострих атак "Волині". На 51-й хвилині мав забивати Девіч, але його удар з кількох метрів парирував Шовковський. Ще через десять хвилин флангову подачу замикав Мітіч, та його удар вийшов неточним. Лучани мали ще кілька непоганих моментів, але захисники динамівців працювали з усіх сил, граючи на відбій і кістьми лягаючи під удари волинських футболістів. На 65-й хвилині досить небезпечно пробивав Чеботарь, але після його потужного пострілу метрів з тридцяти м'яч пройшов поряд із стійкою. Кияни ж намагалися скористатися відтягненням основних сил "Волині" до атакуючих дій і зрідка проводили досить небезпечні контратаки. Проте Клебер відверто програвав боротьбу Омоко, а Мілевський у порівнянні з першим таймом значно знизив свою активність. Проте варто відзначити, що й Омоко і компанія працювали на совість, ліквідуючи небезпечні прориви Пеєва і Юссуфа. А от біля воріт "Динамо було гаряче постійно, але до насправді небезпечних моментів справа доходила рідко. Хоча, ситуація, котра виникла на 70-й хвилині була досить спірною - після подачі Трішовіча у штрафний, київські захисники завалили спочатку Нагорняка, а потім й Круніча, та суддівський свисток мовчав, за що арбітр почув багато цікавого на свою адресу. Крім того, Петро Кушлик, котрий знову керував діями команди за відсутності дискваліфікованого Віталія Кварцяного, вирішив загострити ситуацію і випустив на поле Майкла Алоїзі. Нігерійський форвард довіру виправдав - кілька разів він опинявся на вістрі атаки та пробити йому постійно заважали захисник, а от прорив Майкла на 77-й хвилині міг стати вирішальним. Увірвавшись в штрафний Алоїзі відтягнув на себе трьох захисників і прострілив на дальню стійку - лише самовіддана гра Федорова не дозволила лучанам завершити влучним ударом цей ігровий епізод. А на 85-й хвилині арбітр знову нагадав про свою присутність на полі коли зафіксував неіснуюче положення "поза грою" у Трішовіча. Алєксандар виходив практично сам на сам із Шовковським по центру воріт, але необґрунтований свисток судді зірвав голоьву атаку... Після цього стало зрозуміло, що як не старайся, але забити лучанам не дадуть. У відповідь динамівці провели гостру контратаку, котру завершував Белькевич - надто вище воріт. Лучани ж продовжували атакувати до фінального свистка, але реалізувати свою перевагу так і не змогли...