Волинь — Зірка 3:1, 20 березня 2004

До Луцька нарешті повернувся великий футбол. За чотири місяці волинська публіка скучила за грою мілійонів. Особливо заскучавшими виглядали представники місцевих мас-медіа, які виділялись на загальному фоні блокнотами в руках, перегаром у роті і покошеним поглядом в очах. Не відставали від них і охоронці правопорядку, які вирішили, що розвішений на навкологазонному заборі стяг "Волині" порушує пункт інструкції "Сторонні особи не мають права наближатись до футбольного поля", і скинули його на землю. Зрештою, консенсусу було досягнуто, прапор амністували і повернули на його законне місце. Почалась гра. Всупереч трохи лядській погоді і невисокому рангу суперника, перспектива побачити суттєво оновлену "Волинь" зібрала на стадіоні досить солідну глядацьку аудиторію. Що ж являє собою команда Кварцяного зразка 2004 року? Словак Ян Золна із запорізького "Металурга" замінив в рамці Гуменюка. До центрального захисника Тарлана Ахмедова додалися молдованин Савінов (теж "Металург" Зп) справа і поляк Ганцарчик ("Арсенал" К, - хтось ще в Києві по п'яні записав його в протоколи Гончарчиком, але ми ж з вами цивілізовані люди і казати будем правильно) зліва. Естонський танк на ім'я Тааві Ряхн (тут ім'я - Тааві, прізвище - Ряхн... хоча можна і навпаки), який в себе на батьківщині був захисником, у нас перекваліфікувався в опорного хава. Центр поля віддано в розпорядження "версальського кутіли" Едді Домбрайє. Фланги в нас тепер чисто кавказькі - Камал Гулієв повернувся на праву бровку, ліву ж курирує грузин Гоча Трапаїдзе ("Таврія", останні півроку - "Нафтовик" Охтирка). Роль плеймейкера, фантазісто і конструктора атак відтепер відведена Сергію Ковальцю, по біографії якого можна вивчати становлення і розвиток всього сучасного українського футболу. Форварди - Вася Сачко, який на всеволинську радість повернувся з "Арсенала" і "голандський дядько" Юрій Петров. Очікуваного дебюту зимового забивали Сані Лужанкова не відбулося - на тренуванні він зламав собі руку. Моменти у матчі почали виникати досить швидко. Вже на 4-ій хвилиній потужно пробив штрафний удар естонець Ряхн, проте неточно. А на 8-ій хвилині той же Ряхн м'яко закинув м'яч на Сачка і Василь з 7 метрів головою пробив прямо в руки голкіперу "Зірки". Кіровоградці відразу дали зрозуміти, що за центр поля бодатись не збираються, а грати будуть на контратаках. Перша з них ледь не пройшла на 12-ій хвилині - Соколовський був неточним. Але ще більш неточним був Юрій Петров. На 15-ій хвилині Вася Сачко простим і точним пасом вивів його один на один зі Смішком та наш "летючий голандець" лупнув по м'ячу з носка метрів на 5 вище поперечини. Через 5 хвилин Камал справа підсік на Сачка, Вася вже було збирався зльоту з лінії воротарської розстрілювати ворота кіровоградців, проте по слизькому м'ячу толком не попав. З серйозним наміром виправити огріх свого капітана кулю підхопив Ганцарчик - теж невдало. Не пройшло й хвилини, як кіровоградці обрізались в центрі поля і Гулієв з двома колегами вийшли на двох захисників "Зірки". Побачивши, що Стойко далеко виліз з воріт, Камал спробував його перекинути - хрестовина. Стало зрозуміло, що захист гостей переживає явно не свій кращий день. "Волинь" відчула запах крові і понеслась вперед і, як заведено в таких випадках, получила свою плюху. Камал Гулієв травмувався і в ході гри відійшов за лінію поля. Поки волиняки з роззявленими ротами дивились то на нього, то на суддю, кіровоградці миттєво розіграли м'яч і вивели Постолатьєва на порожні ворота. Сперечатись з арбітром було вже пізно... Замість Камала (підозра на надрив задньої поверхні бедра) вийшов Саша Мітіч. Дебелий чувак, візуально навіть вищий за Сачка, зайняв місце Петрова в атаці, який, в свою чергу, відтягнувся на правий край. Стадіон сумував недовго. Через 2 хвилини хтось з беків "Зірки" насів на спину все тому ж невгамовному Петрову в своїй штрафній. Підсвідома провина в першому гольовому епізоді додала Шебеку впевненості і він рішуче вказав на 11 метрів. Бити пенальті Ковалець навчився вже давно... Наприкінці тайму Едді Домбрайє видав шедевральний закручений пасіщє на Сачка, але його удар зльоту був трохи неточним. Доля поєдинку була вирішена на 48-ій хвилині - Ряхн виклав м'яч Петрову. Юрій, опинившись зі Смішком тет-а-тет, прийняв, подумав і пробив. 2:1. "Волинь" заграла веселіше. Вже вкотре хави вивели форварда один на один зі Стойком. Цього разу Мітіча. Саша почав обігрувати воротаря суперника, той його перечепив руками, але замість того, щоб бігти далі і забивати, нападник вчинив як справжній хорват - впав штабелем з простягнутими руками. Пенальті Вася Сачко бив аж надто безхитрісно, тому Стойко легко парирував удар. Реабілітуватись капітану "Волині" вдалося за 5 хвилин до кінця зустрічі. Трапаїдзе закинув кулю зашиворот захисникам і Сачко без перешкод пробив в дальній від воротаря кут. Суперника останню свою реальну нагоду відзначитись втратив наприкінці матчу - після подачі штрафного з правого флангу атаки удар гравця "Зірки" прийшовся в зовнішній бік сітки воріт. Серед інших цікавих епізодів виділяємо появу кумира хижих волинських дівчат Ернеста Сіанкама на позиції правого півзахисника і зависокі ціни на горілку в кіоску біля "Савани". "Зірку" подолано, але це не той суперник, після гри з яким можна робити якісь далекоглядні висновки. В кіровоградців зараз з фінансами набагато тугіше нашого буде - хлопці за зиму тільки молдованином Кириловим та естонцем Новиковим розжилися. От вони і грають як можуть, на ентузіазмі. Юрій Коваль ("Зірка"): Сьогодні ми програли боротьбу за 6 очок. Гра нашого захисту не витримує ніякої критики. Епізод, коли Сачко забивав третій м'яч і його ніхто не зустрічав, тому свідчення. За рахунку 1:2 в нас ще була деяка перевага над суперником в турнірній таблиці за рахунок особистих зустрічей, але третій м'яч її вбив. Фінансову ситуацію в клубі нас зобов'язують не розголошувати, тому я цього робити не буду. Зазначу лише, що набрані в першому колі очки - це максимум того, що можна було отримати цим складом. Для чогось більшого потрібно підсилюватись. Можливо нам ще вдасться дозаявити парочку виконавців, проте шукатимемо їх з-поміж вільних агентів - купувати когось нам сутужно. Недивлячись ні на що, "Зірка" продовжуватиме боротьбу до останнього і, впевнений, ще попсує нерви і плани багатьом командам еліти. Ви вже тричі цього року зустрічались з луцькою "Волинню". Чи були сьогодні для Вас якісь сюрпризи в тактичній побудові господарів поля? Розумієте, команда грає виходячи з наявних футболістів. В Криму ми грали з однією "Волинню", зараз була зовсім інша. З Сачком "Волинь" грає в один футбол, без нього - в інший. Деякою несподіванкою для мене стала атакуюча гра команди Кварцяного в 3 форварди (третім резонно зарахований Ковалець, - прим. лаб.). Що ж все ж таки відбувається на Кіровоградщині? Ще минулого року там утримували 2 команди Вищої ліги, а зараз не можуть профінансувати одну... Коли пішов з посади наш колишній голова облдержадміністрації, це було для нас шоком. Зупинилась реконструкція, . Зараз у нас в області спорт номер один це бейсбол. (в залі регочуть, прим. лаб.) Ви не смійтесь, це так. Був стадіон "Юність" з чотирьма полями, його переробили під бейсбольні майданчики. От вони і грають в нього - хтось стоїть, хтось б'є, хтось там десь ходить. Постійно посідають призові місця в Чемпіонаті України, делегують гравців в збірну. Але в тому чемпіонаті грає всього 6 команд, 3 з яких з Кіровоградщини. От і судіть самі... Волинянам я ж де в чому заздрю. Порівняно з моїми минулими візитами до Луцька, тут купа змін. У вас все відбувається планомірно - дитячий футбол, база, стадіон, "Волині" не загрожує роль одноднівки, як це були з Шепетівкою і т.д. Сподіваюсь, Ваша команда залишиться у Вищій лізі. Віталій Кварцяний ("Волинь"): Ми всі розуміли, що простої гри сьогодні не буде. Наш суперник, як і ми, пройшов всі етапи підготовки, і зараз являє собою збалансовану, функціонально готову команду. Коли ми пропустили гол, я відчув розгубленість в очах своїх футболістів, мені було б важко щось змінити в їхніх діях у перерві. Добре, що вони зуміли зібратись і перемогти. Сьогодні я побачив, що перевага в зрості майже нічого нам не дає. Суперник переграв нас в контролі м'яча знизу... Ви ж бачили, які моменти втрачали наші форварди. Петров, 8 років програв в Голандії, а тут, замість того, щоб забігти з м'ячем у ворота, пробив у небо. Тільки сказав Гочі Трапаїдзе не повторювати його помилку, як він виходить і тут же ж робить те саме. Вася Сачко важко входить у гру. Коли він не забив пенальті, я думав, що він згорить, але він виправився. Ковалець дуже добре відіграв спереду, а на гру у відборі в нього не вистачило сил. Звичайно, на командних діях позначилось те, що команда остаточно сформувалась лише зараз і гравці перебувають в зовсім різних станах функціональної підготовки. В Камала Гулієва є підозра на надрив задньої поверхні стегна. Але в тому моменті він міг би просто постояти і не дати супернику розіграти м'яч, який призвів до голу. Він встиг відійти за кромку поля, привітати своїх друзів на трибуні, а завадити не міг... Грав же ж в 60-их Шестерньов зі зломаною ключицею і Сабо з переломом, бо не було тоді замін... Ви бачили, що я змушений був замінити Домбрайє (в нього невеликий струс мозку) на молодого Коца. Хочеться більше довіряти молоді, але боюсь, що вони можуть згоріти, і в цій ситуації доводиться більше покладатись на досвідчених гравців - вони і м'яч десь притримають і пас якийсь віддадуть. Дайте характеристику діям Петрова і Мітіча? Петров ще не повністю функціонально готовий. Я його перевів на фланг після заміни Гулієва, але йому не вистачило сил дограти до кінця матчу. Мітіча ми брали з розрахунку, що піде Сачко. Мітіч теж форвард таранного типу, але він ще досить непогано грає ногами. На правому фланзі у нас, в принципі, без проблем. А зліва є лише один Трапаїдзе? На лівий край в нас ще є Трішович. Це дуже серйозний гравець, який, мабуть, сильніший за Трапаїдзе буде. Але він зараз травмований. А справа є Гулієв, сьогодні там відіграли і Петров з Сіанкамом. Якби був здоровий Гащин, зіграв би він.