Волинь — Таврія 1:1, 22 травня 2004
Чемпіонат України // 22 травня 2004
Склади команд
Як це було
Зустріч волинян із своїми кримськими друзями-суперниками не викликала великого інтересу у луцьких тіфозі. Причина була простою як 5 копійок - собачий холод, мерзенний дощ і гіркота минулотижневої поразки від "Шахтаря". З огляду на це, тим відчайдшним сміливцям, які таки прийшли на гру (в протоколі зазначено 6000, насправді ж народу було менше), слід було як мінімум налити. Як максимум - налити двічі. Описувати події на полі у першій половині гри якось несерйозно. Був рух у центрі майданчика - ось і все. В перерві всі кинулись грітись. За стадіоном можна було побачити найбільш розігрітих кадрів, які втратили останні ознаки свідомості і зухвало намагались встояти на ногах. Той, хто запізнився після перерви, втратив півжиття - "Таврія" відкрила рахунок. Хлопець з колоритним прізвищем Грищенко протягнув м'яч до нашої штрафної і в статичному оточенні всього волинського захисту перкинув його через Золну. Ян в свою чергу зробив все, аби молодий таврієць не відчував дискомфорту під час удару, і завбачливо залишив ворота. "Волинь" схаменулась і пішла на штурм. Після невдалих спроб Сачка, Ковальця і Чеботаря удача посміхнулась Мітічу. Саша отримав пас в 7 метрах від воріт і невідпорно пробив низом. Після цього був шалений натиск на володіння Величка, але відправляти м'яч в ствір його воріт наші футболісти соромились. Після нескінченних навісів з 6 метрів мимо били: Петров, Сачко, Чеботарь і Ковалець. Останній ще створив невелику пожежу в сімферопольських редутах, коли обіграв на лінії штрафного захисника і з гострого кута вийшов на ворота. Замість прострілу Сергій зробив навісну передачу на лайнсмена. "Таврія", що грала без доброї половини гравців основи (хлопці вирішили за краще ретельно приготуватись до надпринципового матчу із донецьким "Шахтарем"), про атаку навіть і не мріяла. Атаки ж лучан розбивались об шалений нефарт і завзяті дії заяєвської молоді. Анатолій Заяєв, гол. тренер "Таврії": Я дав змогу сьогодні проявити себе багатьом цікавим молодим гравцям. Перший тайм вони витримали. В кінці матчу нам відверто пощастило - не знаю, як м'яч не опинився у воротах. Ми не повинні були програвати "Арсеналу", перегравали "Борисфен", але програли ті матчі. Сьогодні ж мали програвати, а зіграли внічию... Я не проти прогнозів і нормально ставлюсь до преси, але коли газета "Команда" робить якісь висновки і пише, що "Таврія" вилітає, мене це обурює. А "Карпати" ж що, всі матчі виграють і залишаться? Віталій Кварцяний, гол. тренер "Волині": Мабуть, голодні гравці - я маю на увазі молоді - грають краще, ніж ситі. Але справедливість повинна взяти гору, і я вірю, що життя все розставить по своїх місцях. Будем старатись в іграх, що залишились. Сьогодні я не впізнав Чеботаря, Сачко робив незрозумілі речі, Ковалець чудив. Петров зі своїм голандським футболом повинен зав'язувати. Золна з одного удару пропустив один гол. Це що - якби було 5 ударів, то і голів було б 5? Вже зараз я дивлюсь, хто гратиме у команді наступного сезону. Поки що це хоче тільки Джудовіч.