Волинь — Дніпро 2:2, 16 квітня 2004

Перспектива побачити найсильнішу на даний момент українську команду породила в п'ятницю у Луцьку масовий відтік робочої сили - через ранній початок матчу (17:00, і це в майже робочий день) народ відпрошувався, спригував, отмазувався або тупо втікав зі своїх робочих місць як тільки міг. В результаті стадіон був заповнений на 93%. За сприяння ветерана волинського фан-двіжа дяді Колі з бездонного радянського минулого у 15-ий сектор було доставлено 8 піонерських барабанів - так би мовити, для більшого шумового ефекту. У зв'язку з відсутністю цілої групи ключових гравців (Ахмедов, Гулієв, Сачко) перед В. В. Кварцяним постала дилема. Її він вирішив наступним чином: на позицію центрального захисника було відтягнуто Бориса Чеботаря, поруч з ним - вже традиційні Ганцарчик і Джудовіч, в центрі разом із Тааві вийшов Милославлєвіч, зліва - Трішовіч, справа - експеримент з юним Коцом. Атакуючий хав - Ланько. У нападі - Мітіч і Сіанкам, останній з яких і мав виконувати обов'язки Сачка по скидці на партнерів верхових м'ячів. Гра Чеботаря останнім захисником відпрацьовувалась на тренуваннях, а от Урош Милославлєвіч та Ернест Сіанкам ще в понеділок обкатувались на цих позиціях у друголіговому матчі "Верес" (Рівне) - "Іква" (Млинів), який з неофіційним візитом відвідала делегація нашого сайту. Більш того, камерунця Кварцяний швидше за все випускав ще й на фарт - в попередніх двох зустрічах з "Дніпром" Ерні забив по голу і був самим перцем на полі. "Волинь" з першої хвилини кинулась пресингувати дніпровців і нав'язувати їм свою гру. Гості ж, в свою чергу, гнули свою лінію у грі на контрах постійно тероризуючи лінію оборони суперника гострими розрізними передачами. Моменти в матчі виникали напрочуд легко і часто. На 14-ій хвилині м'яч заскакав в штрафному майданчику "Дніпра", Кернозенко понадіявся на захисників, але їх вдало відгородили наші форварди. Тим часом найспритнішим в цій ситуації виявився естонець Ряхн, який з лінії воротарської головою увігнав кулю у сітку. Довго радіти з приводу швидкого голу волинянам не довелось - за шість хвилин Ротань змістився з лівого фланга у центр і пробив метрів з 17 з-під захисників. Золна момент удару не побачив і почав реагувати на нього, коли м'яч вже залітав у дальній кут воріт. Зарезультативний дебют насторожив обидві команди і ті почали діяти більш обережно у захисті. Тим не менш тиск збоку господарів, які вчергове вийшли на поле надзвийчай зарядженими і бодьорими, наростав. Під кінець тайму пресингувати дніпропетровських захисників волиняки починали поблизу володінь Кернозенка, Венглинського схавав Джудовіч, а Мелащенко ще, видно, не відійшов від свого київського періоду. Розійшовся Саша Мітіч, який постійно відтягувався за м'ячем в глиб поля, по ходу накурчував декілька суперників і віддавав точні передачі партнерам. Після однієї з таких передач Віталій Ланько з району 11-метрової позначки бив у ближній кут. Неточно. На останніх секундах першого тайму лучани отримали право на штрафний. Милославлєвіч і Трішовіч швидко його розіграли і останній пробив так, що Кернозенко кулаками відбив м'яч в найгарячішу зону - перед собою. Тут же ж налетіла юрба футболістів, і з неї м'яч полетів в площину воріт. Русол його звідти виніс... щоправда рукою. Пенальті доручили бити капітанові - дядьку Чеботарю. Борис сильно хвилювався перед ударом і безхитрісно пробив в лівий від себе кут. Кернозенко витягнув. У другому таймі по-справжньому цікаві події почали розгортатись після вилучення. Трішовіч, який вчергове робив слоломний прохід лівим краєм, був зупинений нечистим підкатом ззаду поблизу штрафної. Друге попередження у Русола перетворилось у червону картку і "Волинь" на 20 хвилин залишилась у більшості. Господарі відчули запах крові і понеслися вперед з потрійною наснагою. Серія навісів і кутових, кінцевою точкою яких була голова Сіанкама, не принесли бажаних результатів. Свій черговий кутовий на 79-ій хвилині лучани розіграли і вже потім, коли захисні редути гостей змішались і позбивались, Петров навісив в штрафну площу. Вище всіх вистрибнув Мітіч і ефектно переправив кулю в дальній верхній кут. Тепер задачею було протриматись 10 хвилин. Та "Дніпро" за останні 2 роки, особливо під час єврокубкової кампанії, набув однієї маленької і потрібної в хазяйстві риси - класу. Навіть перебуваючи у меншості і за несприятливого для себе ходу подій дніпряни змогли на останніх хвилинах зібрати волю в кулак, провести серйозну атаку і зрівняти рахунок. Розіграш штрафного з правого краю карної площі, м'яч відкочується в центр, один пробігає, інший б'є. Таке ми часто бачили і у виконанні наших. Завершальний удар Шелаєва був сильним і точним. Часу на щось серйозне вже не було. Очко у матчі з "Дніпром", яке ще півтори години тому виглядало цілком пристойним результатом, після свистка судді виглидало прикрою халепою. Апетит зростав відповідно до подій на полі і це закономірно. По грі ми нічим не поступались, а часто навіть переважали новоспеченого українського гранда, але, як сказав потім Кварцяний - видно, ще не судилося нинішній "Волині" перемагати команди вищі за класом.