Волинь — Борисфен 1:0, 4 квітня 2004

Матч з "Борисфеном" носив наднайпринциповіший характер через декілька очевидних причин: а) обидва суперники перебувають в когорті клубів, які гризуться за прописку в еліті; б) в разі перемоги "Волинь" обходила бориспільців в турнірній таблиці; в) єдиний гол в першоколовій зустрічі цих команд був забитий завдяки рикошету від купи собачого лайна на головній спортивній арені Борисполя. Бойовий настрій волиняк, навіяний виїзною перемогою над "Карпатами", плюс вищезазначені обставини перетворили рядову зустріч ЧУ в розвеселе і яскраве видовище. Задоволеними залишились всі 9000 волинських інчас, включаючи міліціонерів, солдатів і прапощиків, які цього ясного дня віддали перевагу відвіданню головної спортивної арени міста перед одноманітним і банальним розпиттям лікеро-горілчаних напоїв у себе на кухні. Склад "Волині" нарешті вже більш-менш стабілізувався і являв собою досить традиційну картину. Єдина суттєва зміна - повернення з китайських мандрів Віталія Ланька, який зайняв позицію під нападаючими. Гості, заклопотані дискваліфікацією свого нового лідера Юрія Максимова, з перших хвилин твердо вирішили грати просто і надійно - від глухого захисту, сподіваючись на фантазію Костюка і Коновалова при створенні атакуючих дій. Такі дії принесли свої плоди - перший більш-менш пристойний удар в ствір воріт бориспільців "Волинь" нанесла тільки на 32-ій хвилині. Потім був незарахований через офсайд гол Петрова (замінив Ковальця, в якого рецидив старої травми) і півдюжини кутових під завісу тайму. В принципі, перевагою володіли, а толку - 0... Другий тайм нарешті нагадав старі добрі часи, коли команда, заряджена міжтаймовою промовою Кварцяного, несамовито несеться вперед, а стадіон, розігрітий міжтаймовим чаюванням, рве горлянки і так само несамовито підтримує своїх кумирів. Навіть хвилю запускали, що для матчів такого рангу являється нонсенсом і лісною дохлятиною. Результатом наростаючого тиску став гол Сачка на 52-ій хвилині. Василь отримав передачу з глибини поля, прийняв м'яч на груди і на мить випередив Вірта. Але замість овацій і квітів форвард "Волині" отримав жовту картку - його тезка Мельничук угледів в прийомі на грудь гру рукою. "Борисфен" прижався до власних воріт і відразу получив за це банку. Подача Трішовіча штрафного з правого флангу на дальню штангу і Мітіч, який щойно замінив Ланька, в оточенні юрби суперників і партнерів головою переправив кулю в сітку. Після забитого гола лучани почали зачасто оглядатись на власні тили і одного разу ледь не отримали за це плюху. Після двох оригінальних передач Коновалов замикав на дальній штанзі, але невдало попав по м'ячу і той полетів в сторону меморіалу. Могли неодноразово відзначитись і господарі поля. Боря Чеботару з 25 метрів зльоту бив в дальній від Вірта кут - до голу не вистачило чотирьох сантиметрів. Петров із Сачком вибігали на одного захисника "Борисфена", але Вірт, витягнувшись у струну, перервав пас "летючого голандця" на свого капітана. І нарешті Мітіч досить легко пройшов правим краєм, дотепно убрав на замасі оборонця і так само дотепно відпасував на лінії штррафної під удар Гащину. Ганц трохи промазав. На цьому і розійшлись. Третя перемога підряд дозволила нашим землякам піднятись на небувало високу восьму сходинку у турнірній таблиці. Але розпускати слюні і марити єврокубками не слід, бо від смертельного 15-го місця нас відділяє всього 4 очки, а попереду - матчі з усіма грандами і грандиками українського футболу.