Волинь — Арсенал 2:1, 2 травня 2004

Чесно кажучи, на 89-ій хвилині Віталій Кварцяний і вісім з гаком тисяч глядачів в один голос згадали про останній домашній матч з "Дніпром". Ситуація аналогічна: рахунок 2:1, штрафний біля наших воріт, ми граємо в більшості і це, мабуть, останній шанс гостей врятувати очко. Але сьогодні справедливість взяла гору - м'яч після удару каноніра Піріча полетів в напрямку загону нічого не підозрюючих працівників внутрішніх органів, похоронивши тим самим всі сподівання команди Грозного на позитивний результат... Матч з "Арсеналом" припав на досить пікантну пору дачного землерийства і посадки такого любимого і шанованого в народі овоча як картопля. Разом із дрібним і нечастим травневим дощем це було головною причиною того, що трибуни "Авангарду" були трохи далекі від аншлагу. Волиняки, нарешті, визначились із основним складом і виставили вже відомий боєкомплект, єдиною суттєвою зміною в якому була поява Вови Гащина на правому фланзі півзахисту. Ганц, який минулого тижня вдруге став сім'янином і, за словами Кварца, на останніх тренуваннях працював як 16-річний пацан, відіграв досить чітко і був справжнім заводилою атак нашої команди. Саме він і став автором першого небезпечного моменту у зустрічі: прорвавшись в штрафний канонірів, Вовчик, замість того, щоб робити банальний навіс, хитро підсік м'яч у ближній кут - штанга. Лучани, володіючи перевагою у зрості, намагались більше тримати м'яч у повітрі, і практично всі наші стандарти, левову частку яких виконував все той же ж Гащин, несли небезпеку для Шуховцева. Впродовж декількох хвилин господарі втратили два реальних моменти: в пешому після навісу Гащина Сачко виграє повітря, Шуховцев падає і Джудович не влучає у порожній кут воріт, в другому після аналогічної комбінації Вася пробив сам - м'яч влучив у поперечину. Десь з 30-ої хвилини починали проходити контратаки у гостей. Двічі м'яч закидався у вільні зони і двічі навістрі опинявся Костянтин Бабич. Спочатку нас врятував Золна, який витягнувся у струнку і потягнув удар у дальній кут, у другому ж епізоді форвард канонірів загнався за власною ініціативою. Всплеск активності волиняк наприкінці тайму призвів до найприємнішого для вболівальників моменту - пенальті з вилученням. Мітіча вивели сам на сам із воротарем, проте Омелянчук в останній момент перечепив серба ззаду і той рухнув на землю. Епізод небезпідставно було розцінено як фол останньої надії і хулігана-білоруса акуратно випровадили з поля. Вболівальники зі стажем мабуть пам'ятають попердню гру з "Дніпром", коли так само на останній хвилині тайму за відсутності кращих варіантів бити 11-метровий примусили Борю Чеботаря. На щастя для господарів на полі в цей день був справжній штатний пенальтист - Вовка Гащин. Ганц пробив незвично для себе низом, проте сильно і у кут. Йти на міжтаймову співбесіду із Кварцяним за рахунку 1:0 гравцям "Волині" було набагато приємніше... На 50-ій хвилині у центрі поля сталася халепа: Домбрайє, який ще в першому таймі замінив розслабленого Мілославлевіча ("вийшов, тут, розумієш, у тапочках" - скаже потім В. Кварцяний), начудив і віддав м'яч в ноги супернику. Миттєво пішла оборотка і Бабич нарешті добився свого, вибігши по центру на ворота і перекинувши кулю через падаючого голкіпера. І знову все треба було починати з нуля. Господарі ще в перерві перебудували свої редути: на правий край вийшов Євген Назаров, а місце під форвардами Ланька зайняв невгамовний Гащин. Волиняки почали тиснути всім складом, ризикуючи нарватись на контратаку. Йшли постійні навіси з флангів і глибини поля на Сачка, моменти втрачались один за одним, а голу все не було. Мусили забивати Назаров (мимо), Чеботарь (вище), Гащин (ліва нога Шуховцева) і Сачко (зовнішній бік сітки). Здавалось, пробити голкіпера "Арсенала" в цей день не судилось нікому. Та на 79-ій хвилині господарі нарешті спростили до мінімуму комбінаторику своїх атакуючих дій і це відразу принесло ефект. Чеботарь прокинув врозріз по лівому краю на Мітіча, той від лицьової подав у штрафну площу, а там вже Сачко елегантно переправив м'яч у дальню дев'ятину. В час, що залишився, у канонірів був лише один шанс для порятунку - вже згадуваний вище штрафний наприкінці зустрічі. Але віддати перемогу вдруге в аналогічній ситуації було б вже якось не по-дорослому. "Волинь" знову здобуває перемогу, що забрала по декілька років життя в тренерів, проте таки додала такі необхідні команді 3 очки. Лабораторія висловлює подяку директору по зв'язках із громадськістю Костяну за організацію культурно-освітянської програми фанатам "Арсеналу"