Волинь — Дніпро 4:5, 18 червня 2003

Не встигли ми надгризти кусок карася-таранькі, якого підприємливий продавець видавав за астраханську воблу, як волинякі вкинули цьогорічному учаснику Кубка УЄФА два голи... А почалося все з того що в районі тренерської лави "Волині" був помічений мущина, сильно схожий на екс-наставника лучан. "Кварцяний повернувся!", - завопіли трибуни. І хоч на місці тренера сидів Степан Павлов, рука Володимировича відчувалась відразу. Справедливості заради зазначимо, що він нікуди далеко і не уходив - з посту віце-президента клубу ВВК ніхто і не звільняв. Мабуть, надоїло Кварцяному весь час за всіх мазу тянути, от він і знявся з посади тренера, щоб поберегти трохи здоров'я. І з наступного сезону, скоріш за все, знову очолить "Волинь". Принаймні, півстадіону, представленого секторами 15 і 16 (ну не було на цій грі шести тисяч) його про це сильно просили, розмахуючи плакатами "Кварцяний повертайся!", скандуючи при цьому прізвище тренера. Так от, ще народ не повсідався на свої місця, а наші азербайджанці вже нагатили Куслію по голу. Алієва Кривенцов вивів на побачення з голкіпером гостей і Самір не схибив, а через дві хвилини Камал Гулієв ледь не порвав сітку ударом з лівого краю у "9". Взагалі, можна сказати, що гра проходила без гострих моментів, бо навіть напівмоменти перетворювались у голи. І найсмішніше те, що воротарі обох команд практично не мали шансів - м'ячі летіли то в притирку зі штангою, то просто у кут після виходу один на один. Після одного такого виходу Назаренко скоротив розрив. Та вже через хвилину здається Задорожний так некисло поздоровався за руку з Сіанкамом, що той впав прямо на 11-метрову позначку. Пеналь Алієв пробив, як Шева Буфону: воротнік - в лівий, м'яч - в правий. Під час перерви розмови зводились до одного: хулі "Дніпру" робити в єврокубках, якщо навіть ми, анітрохи не напружуючись, можемо вкинути їм три голи? Це ж такий удар по рейтингу! Взагалі, патріоти тут у нас живуть: думають не про щось дрібне і непотрібне, як то перемога над "Дніпром", а про високе і світле - честь держави і рейтинг федерації. Тим часом почалася друга половина матчу. Кучеревський дав прикурона своїм питомцям і вони ледь не всім складом стояли (точніше бігали) на нашій половині. Це і допомогло Сіанкаму забити диво-гол. Ернюха підхопив кулю на своїй половині поля, набрав швидкість, без зайвих рухів пробіг повз Єзерського з Морозом, і перекинув через Куслія, що падав йому в ноги. 4:1. Стільки ми ще не забивали цього сезону. Мабуть, саме тому - з непривички, волиняки розслабили булки і получили за це по 18-те число. У дніпропетровців в атаку пішли всі, крім Куслія. Як результат - два наступні голи на рахунку захисників. Задорожний головою у дальній, а потім Єзерський туди ж, але вже ногою, змусили Гуменюка двічі займатись досить неприємною процедурою виймання м'яча з сітки. Згодом Назаренко оформив свій дубль, рострілявши бідного кіпера "Волині" з 10 метрів. Тільки наші почали приходии в себе, як Ротань зходу з лінії штрафної вкинув переможний м'яч і вивів "Дніпро" в Кубок УЄФА. Ну і на здоров'я, нам що, шкода тих нещасних трьох очок? Хай собі хлопці грають... Зрівняти рахунок ми могли двічі: Алієв не встиг пробити, коли між ним і Куслієм було тільки 12 метрів і 0 гравців "Дніпра", а Сачко, знаходячись майже на лінії воротарської, замість удару зробив простріл. На прес-конференцію ми не потрапили, бо ходили визволяти Фашиста, якого пов'язали мусора - їм чомусь не сподобалось, що Саня натягнув одному їхньому сержанту на очі фуражку. Тому коментарі наставників команд подамо відразу, як тільки щось почуємо. А от телебачення на стадіон знову не пустили. Тепер знову будить нити, що "Волинь" здала гру...