Металіст — Волинь 3:1, 15 червня 2003

Матч із знекровленим, знесиленим і просто вбитим горем "Металістом" наглядно продемонстрував, чим може стати "Волинь" в наступному сезоні без Кварцяного - рядовий безхарактерний колектив з середнім набором гравців, який всі 99 % своїх очок набирає в домашніх іграх з аналогічними командами. В. о. головного тренера Степан Павлов, грізний форвард луцької команди 80-их років, після матчу скаржився на те, що до Харкова вдалося привезти лише 14 футболістів, і це при тому, що серед тих, хто не зміг з тих чи інших причин прийняти участь у грі, було відразу 7 гравців основи. Відсутніми були Алієв з Гулієвим (на днях вони героїчно здолали збірну Сербії і Черногорії 2:1 - Гулієв заробив пенальті, з якого було зрівняно рахунок, а вирішальний гол на 90-ій хвилині забив Фарух Ісмаїлов - потенційний новачок "Волині", про якого наш сайт вже повідомляв), Розгон, Соколенко і Жерж з Панасом. В протокол прізвища перших трьох занесені, але чи були вони разом з командою у Харкові - ще те питання.Коротше, бардак повний, довелося вносити в заявку навіть третього кіпера (Неділько), аби було кому в разі чого вийти на заміну. Долю ж поєдинку вирішив Віталій Пушкуца - чи не єдиний гравець сьогоднішнього "Металіста", який, за словами Михайла Фоменка, відповідає рівню вищої ліги. Голи харківський голеадор забивав на всі смаки: спочатку розстріляв Гуменюка метрів з семи, потім поклав м'яч зі штрафного у дев'ятку, а насамкінець реалізував пенальті. На це "бєзобразіє" наші відповіли лише голом Ернюхі Сіанкама. І, судячи з статистики ударів в ствір воріт (4 проти 8 у суперника), великих шансів на бодай нічию "Волинь" не мала. Тому план такий: всі, кому не по-барабану доля команди, в середу приходим на стадіон і щосили кричим "Поверніть Кварцяного!". Візуальні ефекти (типу розвішених плакатів, розкиданих листівок і розмальованих будинків) зайвими не будуть. P.S. За неофіційними даними В. В. Кварцяний був присутній у Харкові разом з командою