Металург Д — Волинь 2:1, 23 березня 2003
Чемпіонат України // 23 березня 2003
Склади команд
Як це було
Цілий тиждень ми жили в очікуванні найпринциповішого двобою туру. Особливість події підкреслювала трансляція матчу з Макіївки по Першому Національному телеканалу. І шо? Слюні з соплями розпускали ми дарма - по УТ-1 пустили "Карпати" - "Арсенал", ще й з коментарем Сергія Дерепи. Збоченці якісь... Говорити про гру, яку ми не бачили, звичайно, важко. Але спробуємо відновити події, спираючись на текстові інтернет-трансляції. Так от, перед самою грою в Макіївці повалив сніг. Це ще більше розізлило й до того заведених футболістів обох команд. Вже на третій хвилині Валерій Кривенцов, мабуть, згадавши старі образи, дав по ластах комусь з металургів у центрі і отримав за такі ласки жовту картку. Старт було дано, після цього моменту гірчичники посипались, при чому здебільшого в наш бік. До кінця першого тайму за такий розклад "Волинь" нагребла аж 5 жовтих картонок проти двох у суперника. "Кірдик, зараз волиняк почнуть виганяти", - подумали ми в перерві. Але суддя приємно здивував... Щодо першотаймової гри, то тут можна виділити хіба що травму вже на 17-ій хвилині у Саміра Алієва (його підмінив Дудник) і вдале застосування нашою обороною штучного офсайду, чого не помічалось у матчі з "Динамо". До речі, про наш захист. Ярослав Комзюк залишився на банці, і захисні редути "Волині" прийняли дещо незвичний вигляд - Поляков, Розгон і "єщьо кто-то". Хто був третім - Соколенко, чи може Гулієв ганяв по всьому правому флангу, чи атакуючий хав/форвард Сіанкам зіграв ліберо ("Ерні, третім будеш?") - нам не відомо. Але як би там не було, в такій комбінації захисників "Волинь" стримувала атаки ненайслабшого нападу ліги, раз у раз залишаючи Деметрадзе і Століцу з роззявленим ротом перед прапорцем лайнсмена. Другий тайм почався з атак ... гостей. А хулі вони думали, що нам - все життя на контратаках грати? Спочатку Сіанкам виходив раз на раз з Нікітіним, та ступив з ударом, а на 50-ій хвилині Гончаренко стріляв вздовж воріт низом, Василь Сачко вже був збирався замкнути, але підслизнувся і проїхав повз м'яч. За шість хвилин на свому фланзі зіштовхнулись Цихмейструк і Конюшенко. Едік Цихмейструк вирішив трохи побоксувати з лівим хавом "Волині". Андрюха Конюшенко теж був не проти розім'тись на екс-гравцеві московського "Спартака". За все це айкідо обидва були нагороджені червоними картками. Після цього веселого епізоду ініціативу перебрали в свої ноги господарі макіївського "Авангарду". Особливо небезпеку несли в собі паси, фінти і викрутаси капітана донечан Гочі Джамараулі. Навала на ворота волиняк, яка супроводжувалась дріблінгом Деметрадзе і пострілами Закарлюки, увінчалась ударом Ілії Століци головою в штангу, - ну тіпа, він головою вдарив по м'ячу, а той попав у штангу. Гол у ворота Сані Гуменюка назрівав. Але сталось так, що македонський захисник "Металурга" Ігор Г'юзелов отримав другу довту і ми опинились у більшості. Поки металурги думали, що ж їм тепер робити без Ігоря, Дудник катнув наліво на Гончаренка, Серьога пройшов пару метрів і навісив в штрафну, де стояв Василь Сачко. Нападник ударом головою поклав кульку у правий нижній кут воріт. 1:0!!! А у нас ще й на одного футбольора більше! На декілька хвилин "Волинь" повністю захопила контроль над м'ячем. А "Металургу" що, і так програЮть. От і пішов всією бандою вперед. Севидов ризикнув і не став когось ставити на місце вилученого македонця. Наші цим ледь не скористались: вихід 4 в 3 запоров Гончаренко - м'яч пішов в метрі від штанги. А потім почалася велика фігня - після навісу з правого флангу Закарлюка залишився один на дальній штанзі (Кварц сказав, що там його Вовка Гащин мав пасти) і з 8 метрів увігнав м'яч у ближню дев'ятину. Через 4 хвилини Шищенко, який щойно вийшов на поле, пробігся правим краєм і закинув "шарік" в центр, а там все той же Закарлюка у боротьбі з захисниками зумів з близької відстані перекинути Гуменюка. Остання нагода відігратись була у наших на 88-ій хвилині, та Кривенцов пробив зі штрафного значно вище воріт. Ось така макіївська драма. Грали рівно, мали моменти, але програли. З ким не буває. Якби виграли, стільки б шороху було... Проте зразу видно, що команда набрала обертів, і, як засвідчує наша лабораторія, з наступного туру починається затяжна безпрограшна серія "Волині". Doslidnyk, www.fc.volyn.net